ІПС мережі Інтернет

Більше як 80% всього пошуку в Інтернеті доводитися на 3 основні системи: Google, Yahoo!, MSN.

GOOGLE

HTTP://WWW.GOOGLE.COM

Є пошуковою машиною з рейтингом сайтів. 

З невеликої компанії, яка заснована у вересні 1998 року Ларрі Пейджем і Сергієм Бріном, Google перетворилася на найбільший галузевий концерн, що пропонує послуги простого і швидкого пошуку інформації в Інтернеті по більш ніж 8 млрд. мережних адрес, плюс множина інших, не менш цікавих сервісів. За ці роки багато що змінилося, але незмінною і зростаючою залишилася динаміка розвитку Google. Особливо вражає успішне і послідовне зростання компанії на тлі поголовного краху, що зачепів в минулі роки більшість дот-комів.

Нині феноменальний успіх Google пов'язують не лише з вибраною бізнес-моделлю і вдалим напрямом діяльності. Карколомний успіх компанії не був би досягнутий без тонкого підбору співробітників і вмілого керівництва. З серпня 2001 року на посту CEO компанії знаходиться Ерік Шмідт, якій перейшов в Google з Novell і поставив за головну мету збільшення капіталізації за рахунок виходу на нові ринки. Минулі роки підтвердили правильність вибраної стратегії і тепер Google є тим, чим є – близько 5 тисяч співробітників у всьому світі, бренд, що відомий без коментарів в будь-якому куточку земної кулі.

Бренд Google було введено як співзвуччя математичному терміну Googol (гугол), придуманому Мілтоном Сироттой, племінником американського математика Едварда Каснера. Він позначає одиницю з сотнею нулів і чудово ілюструє невичерпні можливості Інтернету, які компанія Google постійно систематизує і організовує, полегшуючи доступ до різних даних.

Спочатку була поставлена мета по організації всієї світової інформації, щоб зробити її максимально доступною і корисною для кожного відвідувача Інтернету. Для цього засновники компанії Леррі Пейдж і Сергій Брін розробили новий алгоритм пошуку. Ідея створення універсального пошуковика і стала запорукою нинішнього успіху компанії. Більш того, в нинішньому своєму втіленні пошуковий движок доступний не лише з головної сторінки Google: можна вести пошук через панель інструментів Google, через Google Deskbar в панелі завдань Windows без відкривання браузера, а також з різних мобільних платформ, включаючи телефони в режимах WAP та І-mode.

Оскільки пошуковик Google є безкоштовним, основний дохід компанії складається з надання рекламодавцям можливості поширювати рекламу, що є релевантною до інформації на даній сторінці. Тисячі рекламодавців використовують програму Google AdWords для просування своїх товарів і послуг за допомогою цілеспрямованих оголошень, тисячі менеджерів сайтів використовують Google AdSense для показу оголошень, що є релевантними до змісту сайтів. 

Від початку розробники Google відмовилися від типового використання потужностей декількох серверів, продуктивність яких зменшується при пікових навантаженнях, і почали використовувати можливості розподілених у мережі комп’ютерів. 

Пошуковий движок Google проводить серії одночасних розрахунків тривалістю частки секунди і використовує технологію PageRank для вивчення всієї структури посилань Інтернету та об'єктивного визначення найважливіших сторінок шляхом розрахунку рівняння з більше як 500 змінними і 2 мільярдами термінів. Пошуковик Google аналізує якісний зміст сторінок - шрифти, підрозділи, точне місцеположення кожного слова, плюс зміст сусідніх сторінок для забезпечення максимальної релевантності результатів пошуку. 

В компанії Google створено технологію пошуку для бездротових пристроїв з моментальним перетворенням HTML у формати для режимів WAP, І-mode, J-SKY і EZWeb. 

Результатом багаторічного розвитку пошукової системи Google стала поява національних пошукових сервісів: підтримується різномовний інтерфейс і алгоритму пошуку адаптуються до локальних особливостей. Коли пошуковий сервіс Google стартував в Китаї, то, не дивлячись на численні складнощі, пов'язані з своєрідним трактуванням свободи слова китайськими властями (Google.com не доступний китайським користувачам приблизно 10% часу; Google News зовсім не працює, Google Images доступний лише час від часу), сервіс працює і набирає популярність.

Google забезпечує пошук по гіпертекстових документах, що знаходяться в різних мовних зонах - українською, російською, англійською, німецькою і ін. Пошукова система Google має власні піддомени для більшості країн, наприклад, для України - google.com.ua, для Росії - google.ru. Це одна з найбільших пошукових баз в світі. 

ПЕРЕВАГИ

• Використання механізму PageRank, який відображає "важливість" сайту і впливає на видачу результатів пошуку. PageRank схожий на індекс цитування у Яндекса (теж залежить від кількості і якості посилань на ресурс). Але на відміну від Яндекса, вплив PageRank у Google не настільки значний, тому люди в Google знаходять саме те, що і шукають.
• Google шукає не лише гіпертекстові файли (html), але і файли у форматі PDF, DOC, PostScript, Corel Word Perfect і ін.
• Пошукова система Google має можливість пошуку зображень. При цьому у запиті можна вказати бажаний розмір, глибину кольору, формат файлу.
• На відміну від багатьох пошуковиків, роботи Google індексують всі сторінки, а не лише найголовніші.
• Всі сторінки Google кешує (заносить в свою базу), і дозволяє користувачеві переглядати документ у кеші Google, не відкриваючи його в першоджерелі (що зазвичай є набагато швидше).
• Google дозволяє обрати мову інтерфейсу, мовні зони для пошуку, кількість повідомлень при видачі результатів та ін.
• Користувачі Microsoft Internet Explorer, Mozilla Firefox і Opera можуть встановити собі програму Google Toolbar, яка створює нову панель інструментів, що дозволяє шукати в Google, не заходивши на сам сайт.
• Рядок пошуку в Google можна використати і як калькулятор. Якщо ввести (48-26)*21, Google видасть правильний результат.

СЕРВІСИ GOOGLE

Можливості Google не обмежені лише традиційним "джентльменським набором" пошуковика з розширеними налаштуваннями та новинами. Нижче наведено короткий і неповний список сучасних сервісів Google:

• Google Local - знаходить місцеві підприємства та послуги в Інтернеті
• Google Mac - пошук по сайтах тематики Apple/Macintosh
• Google’s University Search - пошук по університетах
• Google Linux - пошук по сайтах тематики Linux
• Google GOV - пошук по всіх державних (*.gov) і військових (*.mil) сайтах
• Froogle - пошук товарів/продукції
• Google Options – опції
• Google Map Site - карта сайту
• Google Features - перелік різноманітних особливостей
• Google Microsoft - пошук по сайтах Microsoft
• Google Labs – сервіси
• Hacker Style Google - у оригінальному стилі
• Google BSD - пошук по BSD-сайтах
• Google Наоборот - google в дзеркальному відображенні
• Google Schoolar - пошук серед статей, книг, оглядів наукової літератури та підручників
• Google Firefox - для фанатів Mozilla Firefox
• Google Fight - поєдинок: потрібно ввести два слова, і пошуковик покаже яке з них посилається на більшу кількість сторінок
• Google Suggest - можливі варіанти того, що потрібне, з показом кількості сторінок по даному запиту
• Cheatoogle - пошук по читам і кодах до ігор
• Google Easter - пасхальний кролик
• Gmail - пошта від Google
• Video google - пошук відео
• Google для мобильников и КПК - міні-версія для зручної роботи з мобільних телефонів і КПК
• Mobie Google - сервіс для мобільного зв’язку
• Google Fan Logos - сайт з логотипами на тему Google
• Google Hiliday Logos - святкові логотипи
• Офіційні та Неофіційні - логотипи Google
• Google April Fools - пошук про все, що пов'язане з днем дурнів
• Google Maps - пошук по картах
• Google Blog - офіційний блог Google
• Google News - новини від Google
• Google Print - пошук Google по мільйонах оцифрованих книг бібліотек Гарварду, Стенфорда, Оксфорда, Мічігану, а також з Нью-йоркської Публічної бібліотеки
• Google Earth - програма для огляду Землі з космосу
• Can’t find on google - сайт із переліком запитів, у відповідь на які видається не те, що потрібне
• GoogleGulp- напої від Google
• Uncle Sam - "патріотичний" пошуковик
• Blogsearch - пошук по блогам і ЖЖ
• Google Webmasters Guidelines - інформація та поради Google для веб-розробників
• Google Reader - Google Reader
• Google Code - для кодерів, відкриті ісходники і т.д.
• Google VPN - безкоштовний VPN-сервіс від Google
• Google Alerts - відстежує появу нових сторінок на пошуковий запит і повідомляє про це на e-mail
• Google Answers- можна задати запитання, вказати суму винагороди за відповідь і дочекатися відповіді
• Personalized Google Search- пошук з врахуванням налаштувань та потреб користувача
• GoogleStore- магазин з аксесуарами в стилі і з логотипами Google
• Google Trade Catalogs - каталог товарів
• Google Personalize Homepage - підлаштування пошуку та зовнішнього вигляду Google під себе ;)
• Google Base - база даних від Гугл, можна завантажити будь що

І це далеко не повний перелік можливостей, сервіси Google постійно поповнюються, а їх якість вдосконалюється.

 http://ru.yahoo.com

  

Yahoo було засновано в 1994, і на сьогоднішній день це найстаріший і якнайповніший каталог Інтернет-ресурсів. 

Ця неймовірно популярна система, що обслуговує мільйони запитів щодня, зародилася як проста колекція закладок, яку поповнювали всього 2 людини - Девід Філо і Джері Янг. 

Yahoo є найпопулярнішим пошуковим засобом і секрет його успіху Yahoo криється в людях. Над складанням та редагуванням вмісту каталогів Yahoo працюють понад 150 редакторів. Yahoo має базу даних в більш, ніж 1 млн. проіндексованих сайтів. Також, у разі браку власної бази даних, Yahoo використовує базу даних Google (до липня 2000 року Yahoo користувався базою даних Inktomi).

Російська версія не містить пошукового каталогу, рейтингової системи.

Є виключно пошуковою машиною. 

RAMBLER.RU (СПРОЩЕНО - HTTP://WWW.R0.RU)

 ПОШУКОВИЙ КАТАЛОГ+РЕЙТИНГ+ПОШУКОВА МАШИНА.

Цей пошуковик займає сьогодні друге місце серед пошуковиків Ренета. Він був першою пошуковою програмою, що створено спеціально для російського Інтернету програмістом компанії Stack Ltd Дмитром Крюком у 1996 році. Слово "Rambler" перекладається як «гуляща людина», «бродяга» по Інтернету. 

Rambler постійно вдосконалює свій пошуковий алгоритм. Проводяться роботи по оптимізації роботи системи для точності та актуальності пошуку. Як і більшість російських пошукових машин, Rambler враховує морфологію російської мови. При видачі результатів вплив має положення сайту в рейтингу Rambler's Top100. Rambler індексує сайти в зонах ru .su, .ua, .by, .kz, .kg, .uz, .ge, а також славяномовні сайти в доменах .com, .net або .org. 

На сьогодні Rambler є в величезним інтернет-холдингом, до складу якого входять портал Рамблер, новинна інтернет-газета Лента.ру, медичний сайт Doctor.ru, онлайновий клуб батьків Mama.ru, картографічний сервіс NaKarte.ru, телекомунікаційний підрозділ "Рамблер Телеком". 

На Рамблері реалізовано розумну систему, яка виводить в результатах пошуку слова, які є синонімами запиту. Ще однією функцією системи є видача контекстної реклами не лише за конкретними ключовими словами, але і за фразами, що тісно пов'язані з ними. 

Реєстрація знаходиться за адресою http://www.rambler.ru/doc/add_site_form.shtml. Не реєструються сайти в доменах .com, .net, або .org. Якщо ж зміст сайту з цих зон має відношення до російськомовного Інтернету, то користувач має відправити лист на search.support@rambler-co.ru з проханням проіндексувати сайт. 

Рамблер (на відміну від інших пошукачів) вміє витягувати гіперпосилання з об'єктів Macromedia Flash. Якщо сайт має заставку або навігаційні панелі, що виконані з використанням цієї технології, Рамблер обробляє їх, знаходить адреси всіх сторінок сайту і індексує весь сайт. Тексти flash-об'єктів не індексуються. Для сайтів, які цілком складаються з flash-об'єктів, рекомендується створити HTML-копію і зареєструвати її в пошуковій машині. Роботи Рамблера також справляються з конструкціями фреймів. 

Роботи Рамблера ігнорують більшість мета-тегів. Коментарі в документі роботи Рамблера теж не сканують, але більшої уваги звертають на заголовки і виділення в документі. Базові поняття і ключові для даного сайту слова доцільно включати в наступні HTML-теги (у порядку значущості): "title", "h1"..."h4", "b", "strong", "u". 

Максимальний розмір документа для роботів складає 200 кілобайт. Документи більшого розміру усікаються до вказаної величини. 

APORT.RU

  ПОШУКОВИЙ КАТАЛОГ, ПОШУКОВА МАШИНА.

Пошукову систему "Апорт!" було розроблено компанією "Агама" за підтримки Intel і вперше продемонстровано в лютому 1996 року на прес-конференції "Агамы" з приводу відкриття "Російського клубу". Тоді вона шукала лише по сайту russia.agama.com. 

Найважливішими особливостями першої версії "Апорту" були переклад запиту і результатів пошуку англійською мовою і зворотно, а також відновлення всіх проіндексованих сторінок з власної бази (що надає можливість переглядання сторінок, вже неіснуючих в оригіналі). 

До кінця 1999 року було представлено нову версію Апорт - "Апорт 2000", який став першим російським пошуковиком, що побудований на основі видачі результатів по окремо взятих сайтах. "Апорт 2000" практично реалізував дві базові технології американської пошукової машини Google: облік "рангу сайту" (Page Rank), і обробка запиту, орієнтуючись на HTML-код сторінки. Серед недокументованих особливостей - більший пріоритет сайтам, які мають вищу та елітну лігу у каталозі AtRus. 

Aport є повнотекстовою пошуковою системою, тобто вона індексує всі слова, які б побачила на екрані людина, що переглядатиме конкретну сторінку. В результаті будь-яке слово з тексту документів може бути критерієм для подальшого пошуку. Апорт також індексує тексти гіперпосилань на документ з інших сторінок, що знаходяться, як всередині сайту, так і за його межами, а також складені (або перевірені) редакторами описи сайтів з каталогу. 

Результати пошуку впорядковуються за частотою використання шуканих термінів. Разом з посиланням відображається фрагмент тексту, де зустрічається термін, вказується індекс відповідності до запиту і дата останньої модифікації файлу. "Апорт!" у виданому фрагменті тексту виділяє червоним кольором запитані слова.

Реєстрація сайту в Апорті проводиться із сторінки http://www.aport.ru/addurl.asp. Ця сторінка доступна з будь-якої сторінки Апорту, наприклад, з головної сторінки Апорту. Додавати в пошукову систему Апорт слід російськомовні сайти, а також сайти, що мають безпосереднє відношення до російського Інтернету. У разі відмови в автоматичному додаванні сайту можна звернутися з проханням про додавання сайту за addurl-nr@aport.ru.

З моменту додавання сайту в Апорт до моменту його появи в пошуковій базі проходить від двох-трьох днів до двох тижнів. 

При перегляданні вмісту сервера для індексування Апорт обов'язково перевіряє файл ROBOTS.TXT. Отже можна його використати, щоб обмежити 'діяльність' Апорту на своєму сервері. Апорт за умовчанням не індексує динамічні документи, в адресах яких зустрічається символ '?'. 

Для документів HTML, окрім основного тексту документа індексуються також: заголовок документа "TITLE", ключові слова "KEYWORDS", описи сторінок "DESCRIPTION" і підписи до картинок "ALT". Апорт пропонує декілька варіантів направленої реклами http://www.aport.ru/adv, проте немає можливості купити вищі місця для свого сайту в результатах пошуку. 

Ключові слова не мають визначального значення при визначенні релевантности документа. Але розумне використання цього тега рекомендується. 

На відміну від багатьох інших пошукових систем, Апорт не застосовує спеціальних санкцій до сайтів, що намагаються обдурити пошукову систему за допомогою спаму, але досягнути подібним чином бажаного результату не вийде. Тому не варто писати невидимі тексти, набирати сотні ключових слів, що не мають жодного відношення до змісту документа і т.д. 

Ось перелік основних критеріїв, які Апорт враховує при сортуванні сайтів: густина ключових слів, відстань між ключовими словами в тексті документа, місце, де зустрічаються пошукові слова (заголовок, опис, мета-тег і т.п.), зовнішній вигляд шрифту, яким набрані ключові слова (розмір, грубість, колір), кількість посилань з Інтернету на даний документ, використання ключового слова в тексті посилань з Інтернету на даний документ. Остаточний відсоток відповідності документа до запиту будується як певна функція від всіх цих показників. 

УКРАЇНСЬКА ПОШУКОВА СИСТЕМА "МЕТА"

ПОШУКОВИЙ КАТАЛОГ, ПОШУКОВА МАШИНА.

http://meta.ua/ 

Українська пошукова система "МЕТА" є найвідомішим проектом компанії -  ЗАТ «МЕТА» - розробника пошукових і інформаційних рішень. Сьогодні "МЕТА" — один з найбільш відвідуваних українцями сайтів і найбільший рекламний майданчик України.

«Мета.ua» – проект український, він створений і працюватиме тільки для України.

А технології, які були створені в процесі роботи, цілком можуть бути використані в інших країнах.

Пошукові технології компанії працюють у внутрішніх мережах Верховної Ради і кабінету міністрів України, на сайтах національного банку України, фонду Разумкова, сайті Віктора Ющенка. 

За 2005 рік аудиторія збільшилася більш ніж в два рази. 

«Мета» – це безкоштовний сервіс, який не має ніяких зобов'язань перед власниками сайтів і не гарантує «правильного» місця видачі.

Нові сервіси пошукової системи "МЕТА" можна поділити на три типи: пошукові, інформаційні і комунікаційні. 

З пошукових сервісів хочеться відзначити «Метановини». Це найпопулярніший розділ після великого пошуку і каталогу. Зараз там збираються новини від більше як 200 українських інтернет-джерел, близько 10 000 новин в день. Весь цей масив в режимі реального часу індексується, групується по темах і стає доступним для пошуку.

«Пошук рефератів». Практично єдиний сервіс в СНД, що дозволяє шукати не тільки по назві і опису, але і по всьому тексту. В період сесій і іспитів студенти і школярі активно користуються цим сервісом.

З останніх пошукових проектів – інтерфейс до бази законодавства України, що розроблено спільно з апаратом Верховної Ради. У базі більш як 80 000 різних юридичних документів. Автоматичний переклад запитів дає можливість задавати запит на російській або українській мовах.

З інформаційних сервісів цікавими є «Карти» і «Розклади потягів». В «Картах» зібрано найбільшу кількість карт по містах і областях України, що є доступними в Інтернеті, а «Розклади» – є найповнішими та найточнішими.

Комунікаційні сервіси – форум, який став найбільшим українським неполітичним форумом. Поштовий сервіс розроблявся значно пізніше за тих, що є зараз на ринку,  тому в ньому вдалося обійти відомі недоліки і він вийшов зручним і функціональним. Пошта зараз самий швидкозростаючий сервіс на «Мете». 

Пошуковому сервісу доводиться збільшувати потужність одночасно в двох площинах – з одного боку збільшується кількість запитів, з іншої - зростає об'єм індексу. З схожими проблемами працює всього декілька компаній в світі, і тому на вирішення технічних проблем, пов'язаних з швидким зростанням витрачається багато зусиль. Впроваджено і відпрацьовано технологію, що дозволяє швидко масштабувати систему, Мета може без проблем збільшити розмір індексу і обробити число запитів на порядок більше.

З останніх вдосконалень – «перевірка» правопису в запитах і додавання нових форматів документів – doc, pdf, xls, ppt.

«Повільна індексація» - це вже легенда, яка залишилася у минулому. Черги на розміщення в каталог зараз немає, бо технічних потужностей вистачає. Якщо сайт через 4-5 днів після додавання в каталог не потрапив в індекс, це означає, що він є або недоступним, або не піддається індексації. Окрім цього є спеціальний кластер, документи в якому оновлюються двічі у день. 

http://www.ay.com.ua/

Пошуковий каталог, база об'яв по продажу/аренді нерухомості . Не містить пошукової машини.

http://www.topping.com.ua/

 

Каталог українських ресурсів з рейтингом сайтів та пошуковою системою.

Інформаційно-пошукові системи мережі

1. Асоціативний кущ (або карту знань) з класифікацією моделей ІПС та їх математичними моделями.

2. Порівняльну таблицю різних видів пошукових служб.

Види пошукових служб	Пошукові тематичні каталоги	Рейтингова система	Індексні пошукові системи
Принцип дії	Принцип дії таких каталогів дуже нагадує організацію тематичних каталогів великих бібліотек. Звернувшись на адресу пошукового каталогу, користувач знаходить на його основній сторінці перелік тематичних категорій, наприклад таких як Освіта, (Education), Наука (Science), Бізнес (Business), Мистецтво (Art) тощо. Як правило, такі каталоги є ієрархічними гіпертекстовими меню з пунктами і підпунктами, які визначають тематику сайтів, адреси яких містяться в цьому каталозі, з поступовим (від рівня до рівня) уточненням теми. Працювати з пошуковими каталогами просто. У них пошук інформації відбувається на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується найвища складність створення і ведення каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір Веб, відбираючи те, що на їхню думку становить загальний інтерес, і заносять адреси до каталогу.	Ідея цієї системи полягає у тому, що на головній сторінці розміщується перелік найважливіших тем, які, в свою чергу, містять список тематичних розділів. Вибравши потрібну тему, користувач отримує обмежений перелік веб-ресурсів, присвячених даній темі. Поруч з кожним веб-ресурсом висвітлюється оцінка його популярності, яка вимірюється в кількості переглядів цього ресурсу за останню добу. Проте, потрібно пам’ятати, що не завжди високий рейтинг об’єктивно відповідає якості веб-ресурсу.	Більшість пошукових систем світу - індексні пошукові системи, які ще називають пошуковими покажчиками, пошуковими серверами, словниковими пошуковими системами, автоматичними індексами, пошуковими машинами, Search Engines - в англомовних джерелах тощо. Їхнє призначення – якнайкраще охопити інформаційних веб-простір і подати його користувачам у зручному вигляді. Принцип роботи з індексними пошуковими системами (ІПС) засновано на ключових словах. Розпочинаючи пошук інформації з певної теми, користувач має ввести ключові слова у рядок пошуку, які описують його тему і вибрати кнопку Знайти (або Найти, Go, Search), яка розташована поряд з рядком пошуку. Після вибору кнопки Знайти, ключова фраза посилається на сервер і пошукова система починає пошук у своїх базах даних адреси веб-ресурсів, які містять вказані ключові слова. Як здійснюється пошук, користувач не може бачити, він лише побачить результат запиту – нове вікно в якому відображається перелік веб-ресурсів, які містять ключові слова.
Приклад	Найбільшим пошуковим каталогом світу є Yahoo! Українська meta.ua.	В Україні основним засобом рейтингового пошуку є Top Ping - topping.com.ua, В Росії це: Рамблер - www.rambler.ru.	Google Yandex Rambler Yahoo

Соціальні мережі

Соціальна мережа - це структура, що базується на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет-сервісу соцмережа може розглядатися як платформа, за допомогою люди можуть здійснювати зв’язок між собою та групування за специфічними інтересами. Завдання такого сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливим шляхами для взаємодії один з одним - відео, чати, зображення, музика, блоги та інше.

Першу цеглину у фундаменті нового напрямку веб-сервісів заклав амерканський сайт Classmates.com, котрий відкрився ще у 1995 році, пропонуючи відшукати своїх однокласників та старих друзів. Через десять років, у 2005, шалений успіх MySpace призвів до швидкого розростання соціальних мереж та збільшення їх популярності серед користувачів.
Особливо цікаві в цьому плані тематичні соціальні мережі - котрі займають певну нішу в своєму секторі, і пропонують для цього всі підручні засоби. Наприклад, Однокласники.ru дозволяє знайти ваших однокласників чи однокурсників, відновити втрачений зв’язок та познайомитись з новими людьми. Last.Fm - музична соціальна мережа - будує зв’язки між користувачами за принципом музичних уподобань, використовуючи при цьому оригінальні засоби - віджети для блогів, утиліту для прослуховування музики, а також будує чарти з прослуханої вами музики. Autokadabra.ru - соціальна мережа автолюбителів. Марки авто розподілені по клубам, в яких і відбувається спілкування учасників.
Загальнотематичні соцмережі, такі як Facebook, та його молодші брати - Вконтакте і Connect, також мають велику популярність, хоча і не пропонують нічого особливого. Ці сайти акумулювали в себе величезну базу контактів та профілів, з яких можна дізнатися багато чого про людину та її уподобання.
Феномен успіху соціальних мереж полягає в тому, що інтернетизація світу, а особливо України, продовжується стрімкими темпами. А у світі, де все менше часу залишається на спілкування, найлегшим видається спосіб знайти когось за своїми особистими уподобаннями або інтересами. У випадку Однокласників - бере гору ностальгія та бажання дізнатись про долю людей, з якими колись вчився. У випадку Вконтакте - "сконтактуватись" з усіма знайомими, яких знайдеш на сайті, а також знайомими знайомих, і так далі.



Дивіться також:

Технології Веб 2.0

Існує кілька сучасних перспективних веб-технологій, використання яких дає змогу педагогами вирішувати найрізноманітніші освітні завдання. Однією з таких технологій є технологія Веб 2.0 (Web 2.0) – друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що використання цих технологій набуло широкого поширення в сфері освіти.

Принциповою відмінністю технології Веб 2.0 від технологій Веб 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін.   

Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства студентів – майбутніх вчителів інформатики для спільного використання освітніх веб-ресурсів з інформатики.

Аналіз основних соціальних сервісів мережі Інтернет дає змогу дібрати ті сервіси, використання яких буде ефективно впливати на методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики до використання освітніх веб-ресурсів. 

На нашу думку, доцільно використовувати такі соціальні сервіси:
- системи створення веб-журналів;
- системи вікі-енциклопедій;
- системи збереження мультимедійних веб-ресурсів.

Варто зауважити, що використання соціальних сервісів Веб 2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів Веб 2.0 дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем. 

Характеристики послуг для дистанційної освіти

Це форма навчання, рівноцінна очній, вечірній, заочній та екстернату, що реалізується за технологіями дистанційного навчання через Інтернет. Дистанційне навчання (ДН) традиційно визначається, як освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем (або групою викладачів), віддаленим у просторі і/або часі від учня (або групи учнів). Його перевага полягає в тому, що вам не треба переїжджати в інше місто чи в іншу країну, аби отримати диплом якогось вітчизняного чи закордонного навчального закладу. Та й часу на навчання доведеться витрачати менше, бо академічні програми розраховані на 1 – 2 роки. В результаті віртуальний студент стає власником абсолютно реального диплома омріяного навчального закладу.

Дистанційна освіта надає підготовку з різних галузей освіти: гуманітарної, технічної, природничонаукової. З точки зору рівня освіти, дистанційна освіта надає: вищу професійну освіту; середню спеціальну освіту; перепідготовку та підвищення кваліфікації; підготовку для вступу до вузу; шкільні освітні програми. З точки зору виконавців (провайдерів), ДО надається як юридичними особами (державними та недержавними вищими учбовими закладами), так і індивідуальними розробниками освітніх програм. Матеріали ДО можна використовувати у викладанні різних дисциплін, перш за все – країнознавства, в т.ч. українознавства, лінгвістики, історії, історії мови, лексикології та лексикографії, методики викладання та ін. Використання мультимедійних технологій допомагає інтегрувати різні форми діяльності і значно інтенсифікувати процес навчання.

Загальний термін навчання, необхідний для повного засвоєння курсу, що пропонується, залежить від обсягу та характеру учбового курсу. З точки зору термінів навчання, діапазон освітніх послуг у режимі дистанційної освіти досить широкий: від 2 – 3 тижнів до 5 – 6 років: для одержання кваліфікації (ступеню) "бакалавр" необхідно навчатися протягом 4 років, "спеціаліст" – 5 років, "магістр" – 6 років. Якщо строк навчання досить великий (3 – 5 років), то він поділяється на окремі учбові модулі (курси, блоки) навчальної програми. 

Слухачами курсів з ДО можуть бути: школярі, абітурієнти, студенти, працівники підприємств тощо. Чим вищий рівень учбової програми, яку належить засвоїти слухачеві інтерактивного курсу, тим більше ставиться до нього вимог. Тому в деяких випадках треба підтвердити необхідний рівень своєї підготовки, щоб бути допущеним до освіти в режимі ДО. Так, для навчання у вищому учбовому закладі необхідно представити документ про закінчення середньої школи і т. ін. У зв'язку з тим, що освіта в дистанційному режимі здійснюється з використанням особливих інтерактивних технологій, слухач будь-якого учбового курсу по ДО має вміти працювати з різними службами Internet: всесвітньою "павутиною" (WWW), новинами Use Net, електронною поштою (E-mail), службою інтерактивних бесід (Chat) і т. ін. 

Дистанційна форма навчання надзвичайно гнучка і передбачає індивідуальний підхід до кожного слухача, який може обирати найбільш зручний для нього режим навчання. У випадку традиційного навчання, відповідь студента на запитання викладача чують десятки інших студентів. У дистанційному навчанні на індивідуальне запитання слухача дається індивідуальна відповідь на протязі 24 год. Якщо програма курсу, що пропонується, вивчена, а відповіді на питання, які зацікавили, так і не отримані, або якщо темп викладення матеріалу надто високий слухач не встиг його засвоїти, дистанційне навчання дає можливість слухачу вибирати курс індивідуальний курс за своїм темпом навчання.

ДО можна використовувати і для підвищення кваліфікації з певної тематики. В даному випадку особливо зручною є можливість вибору індивідуального графіка навчання без відриву від основної роботи. Це зручно і для корпоративних замовників, бо не треба відривати працівників від виконання виробничих обов'язків і відправляти їх на курси підвищення кваліфікації.

Головним у навчальному процесі є куратор навчального курсу, який керує викладацькою групою. Він слідкує за процесом навчання і контролює роботу викладачів. Для кожного курсу куратор один, а викладачів може бути кілька. ДО розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який має координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. До функцій викладача дистанційних курсів (тьютора) входить: опрацювання результатів тестування, підготовка індивідуальних планів вивчення матеріалів занять, консультування слухачів на відстані. Спеціалісти технічного відділу і менеджери беруть участь у навчальному процесі в якості організаторів і забезпечують вправну роботу комп'ютерних систем. Велика аудиторія слухачів має можливість одночасно звертатися до багатьох джерел навчальної інформації, а також, за допомогою телекомунікаційного зв'язку, спілкуватися з кожним із учасників навчального процесу та з викладачами.

Дистанційна освіта має яскраво виражений позитивний вплив на слухача, підвищує його творчий та інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

За якістю ДО не поступається очній формі навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів навчання залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам. Але, звичайно ж, важливе значення мають індивідуальні дані, знання, досвід та професійний рівень особи, що здійснює освіту в режимі ДО. Яким би сучасним не був рівень освітніх програм та навчальних технологій, насамкінець все залежить від конкретного слухача, його бажання вчитися, наснаги та працездатності в цілому. Тому кожен слухач будь-якого навчального курсу в режимі ДО бере відповідальність на себе. У свою чергу, освітній заклад зобов'язаний повною мірою надати освітні послуги (забезпечити слухача навчальними програмами, планами, методичними, лекційними та іншими інформаційними матеріалами); прийняти іспит (залік, письмові роботи, тести і т.ін.); видати диплом (свідоцтво, сертифікат), який підтверджує успішне закінчення слухачем повного курсу навчання; зберігати конфіденційну інформацію про замовника тощо.

Огляд розвитку ДО у світі.

Завдяки розвитку Internet, все більше університетів і вузів не тільки Європи та США, а й України оголошують про створення дистанційних курсів з широкого спектру дисциплін. У США існує близько 4000 навчальних закладів, де навчається 14 млн студентів. Значна кількість університетів, коледжів та навчальних центрів США успішно реалізують дистанційне навчання через Internet. Цьому сприяє та обставина, що всі вузи США і 80% національних шкіл мають доступ до Internet (за даними 1997 р.). За кількістю студентів на 10 тис. населення США займають перше місце у світі. Високий рівень комп'ютеризації населення (близько 50% сімей мають домашні комп'ютери з виходом в Internet), розвинуті системи зв'язку та телекомунікацій утворюють для дистанційної освіти надійний фундамент. Eduventures Inc., дослідницька фірма з Бостона (США) опублікувала звіт з прогнозом, згідно якого 1 млн. студентів у США будуть навчатися онлайн до 2005 року. Згідно звіту “Дистанційна онлайн освіта: Пробудження сплячого ринку" (Online Distance Education Market Update: A Nascent Market Matures), більшість коледжів та університетів в США пропонують деякі форми навчання з використанням Internet. Ця тенденція сприяла зростанню ринку більш ніж на 50% в 2002 році, досягнувши 3,7 млрд. долл. США. Також у звіті прогнозується, що темп зростання онлайн освіти перевищить 30% у наступні декілька років.

Лідером дистанційної освіти в Західній Європі є Відкритий університет Великобританії. На його Web-сайті розміщена інформація стосовно сотні навчальних планів і програм у галузі роботи з персональним комп'ютером, програмування, бізнесу, менеджменту і маркетингу. У 1987 р. було засновано Європейську асоціацію університетів з дистанційного навчання, яка в подальшому переросла в Європейський відкритий університет, до складу якого входять 17 членів-організаторів із 15 країн. На сьогодні дистанційне навчання у вищих навчальних закладах Європи стало повсякденною практикою. Найбільш відомими в галузі відкритої дистанційної освіти стали такі вищі навчальні заклади: Національний університет дистанційної освіти, Іспанія (Universidad Nacional de Education a Dictancia, Spain, www.uned.es), Відкритий університет Нідерландів (Open University of the Netherlands), Центр відкритого навчання, Іспанія (Cento de Ensenanza a Distancia, Spain, (www.ceac.com), Дистанційний університет Хагена, Німеччина та ін. 

На жаль, для українського споживача використання інформаційних ресурсів Web-сайтів дистанційної освіти США і Європи ускладнено через мовні бар'єри, термінологічну невідповідність у галузі освіти, деяку різницю у підходах до проблем освіти в цілому тощо.

Розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи. На Україні ДО дістала офіційну підтримку уряду і почала розвиватися фактично з 2000 року і здійснюється нешвидкими темпами. Причинами цього є низький рівень інформатизації українського суспільства, який становить не більше 2 – 2,5% від рівня країн Заходу. 

Інтернет-дослідження.

Американська комп'ютерна компания International Business Machines та інформаційне відділення британського журналу The Economist провели дослідження, щоб виявити, яка нація є найбільш розвинутою в інтернеті. Дослідження охопило 60 країн світу. 

Перше місце в рейтингу зайняла Швеція, друге – Данія. В цих країнах більш активно користуються перевагами Всесвітньої павутини, ніж у комп'ютеризованих США. Третє місце поділили США з Нідерландами і Великобританією. У першу десятку також увійшли: Фінляндія, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Канада, які і зайняли відповідно 6 – 10 місця. В дослідженні підкреслюється, що різниця між першими 14 позиціями незначна.

В країнах Південної Європи темпи розвитку електронного бізнесу значно відстають від північноєвропейських. Італія займає в рейтингу 21-е місце, Португалія – 22-е, Іспанія – 23-е, а Греція – 26-е місце. До них впритул наближаються східноєвропейські країни. Найбільш розвинута з них Чехія займає 27-е місце, Угорщина – 29, Польша – 30. Найбільш економічно розвинуті країни континентальної Європи – Німеччина та Франція – займають в рейтингу The Economist 13-е і 19-е місця відповідно. 

Держави СНД знаходяться в самому хвості рейтингу. Найкраща з них – Росія – займає 48-е місце проти 45-го в минулому році. При цьому Росія виграє у Еквадора, але поступається Філіпінам та Індії. Україна знаходиться на 54-й позиції. Останні в списку The Economist – Казахстан та Азербайджан.

85% шкіл України оснащені комп'ютерною технікою, яка не відповідає сучасним вимогам, або взагалі не мають комп'ютерів, комп'ютерна техніка та Internet ще не стали життєво необхідними для більшості населення України; відсутні спеціалізовані робочі місця дистанційного навчання; освіта практично не охоплена Internet-системою та ін. Менше сотні українських навчальних закладів (університетів, інститутів, коледжів, шкіл тощо) мають власні Web-сайти, що, безумовно, є недостатнім у масштабі держави. Водночас зміст Web-сайтів носить виключно інформаційний, а не навчальний характер. Крім того, теоретичні, практичні та соціальні аспекти ДО на даний момент розроблені ще недостатньо. Стримує брак коштів, які виділяються на фінансування програм комп'ютеризації і підключення до мережі Internet навчальних закладів вищої і середньої освіти. Але не можна ігнорувати новітні технології, які набувають значного поширення у світовій практиці. Наші навчальні заклади, в основному, віддають перевагу поступовому впровадженню дистанційних програм у навчальний процес як програм для отримання іншого фаху на базі вищої освіти. За останні роки деякі вузи, перш за все, технічні, розробляють концепцію нової освіти в цілому, а також окремі курси та учбові програми, що будуються на застосуванні новітніх комп'ютерних технологій. 

Інтернет-статистика.

За станом на кінець 2000 р. в Україні кількість користувачів Internet становила близько 300 тис. осіб постійних і близько 150 тис. епізодичних. Темп зростання кількості користувачів Internet у 2000 р. в середньому становив близько 40% (середньосвітовий темп зростання – 55%). Насиченість шкіл України комп'ютерними класами не перевищує 30% (близько 7,8 тис. шкіл), з яких, як було зазначено вище, до 85% не відповідають сучасним вимогам. Кількість телекомунікаційних вузлів, підключених до мережі Internet, становить: в університетах – 57 (85%); в академіях – 26 (~ 60%); в інститутах – 21 (35%). В Україні розподіл інтересів користувачів Internet характеризується такими даними: бізнес-інформаційні – 47%; інформаційно-довідкові ресурси – 16,6%; розважальна інформація – 14,8%; інформація про діяльність наукових і навчальних закладів – 4,4%; інформація про діяльність органів державної влади – близько 10%. Послуги Internet в Україні надають 270 фірм, з яких близько половини розташовані в Києві. 

Кількість користувачів Інтернет в Україні в 2002 році, порівняно з минулим роком, зросла в 2,5 рази – до 2,5 млн осіб (близько 5% населення). Кількість активних користувачів Інтернет зросла в 2,25 рази – до 900 тис. осіб. Також необхідно враховувати і тих, хто має безкоштовний доступ до Інтернету (використовують Інтернет в офісах для особистих цілей) таких людей в Україні близько 1 – 1,25 мільйонів. У 2002 році, за даними Держкомстату, від надання послуг передачі даних в Інтернет було зароблено 360 млн грн. – на 63,6% більше, ніж роком раніше. Таким чином, послуги комп'ютерного зв'язку за темпом зростання доходів значно випереджають усі інші послуги зв'язку, однак їхня частка в сумарному доході галузі незначна – 3,36%. 

Кількість користувачів Інтернет в Україні в 2003 році порівняно з минулим роком збільшилася в 1,5 рази – до 3,8 мільйони чоловік. За інформацією Державного комітету зв'язку та інформатизації України, у 2003 році кількість користувачів Інтернет досягла 8% населення. Кількість Інтернет-сайтів в українському сегменті зросла на 4,2% і становить 28,8 тисячі. В Україні послуги доступу до Інтернету надають близько 300 Інтернет-провайдерів. За оцінками експертів, близько 80% цього сегменту ринку припадає на 10 найбільш великих провайдерів. У 2003 році доходи Інтернет-провайдерів збільшилися на 80% – до 642 мільйонів гривень, однак їхня частка в сумарному доході галузі не перевищує 5%. За інформацією адміністратора українського домену UA, у 2003 році кількість доменних імен у ньому за рік зросла на 22% – до 109 тисяч.

В Україні дистанційна освіта дістала офіційну підтримку Уряду і почала розвиватися, фактично, з 2000 року. У липні 2000р. вийшов наказ МОН України "Про створення українського центру дистанційної освіти" при НТУ України "КПІ". У 2001 проект керівника філософського відділу НДІУ Кононенка Т.П. під назвою "Розробка філософських та психологічних принципів впровадження інтегративної гуманітарної дисципліни "Українознавство" в мережу дистанційної освіти" здобув перемогу на відкритому конкурсі державного фонду фундаментальних досліджень МОН України (наказ МОН України від 20.07.2001 р. за №537). Після цього Науково-дослідний інституті українознавства МОН України почав запроваджувати дистанційну освіту у себе в галузі українознавства, 6.11.2001 р. було прийнято рішення Ради НДІУ про заснування високотехнічного навчального підрозділу інституту і 1 липня 2004 року було створено відділ інноваційних досліджень. Основним напрямом його діяльності є розробка і впровадження в освітній процес дистанційної освіти з українознавчих дисциплін. Розроблено чотири демонстраційні версії навчальних курсів з українознавства: “Мова як українознавство", “Культура як українознавство ", “Філософія як українознавство", “Історія як українознавство". Вони застосовуються для підготовки та перепідготовки фахівців з українознавства, а також для підвищення кваліфікації вчителів з українознавства. У своїй діяльності ВІД спирається на багатовікові традиції українського народу, вітчизняний і зарубіжний досвід, власні доробки і напрацювання працівників НДІУ.

Банки даних

Банк даних – функціонально-організаційна складова в автоматизованих системах керування та інформаційно-обчислювальних системах, яка здійснює централізоване інформаційне забезпечення колективу користувачів або сукупності задач, які розв'язуються в системі.

Банк даних розглядають як інформаційно-довідкову систему, основним призначенням якої є накопичення та підтримка в робочому стані сукупності відомостей, які складають інформаційну базу всієї автоматизованої системи або деякого набору задач, які в ній розв'язуються; видача потрібних задачі або користувачу даних;
забезпечення колективного доступу до інформації, яка в ній зберігається;
забезпечення необхідного керування використанням відомостей, які містяться в інформаційній базі.

Основні принципи реалізації банків даних враховують специфіку банків даних як інформаційно довідкової системи. Ця специфіка визначається характером інформації, що зберігається (яка, зазвичай, складається із масивів відомостей фактичного характеру), певною обмеженістю вимог до реалізації довідкової функції та необхідністю здійснювати регулювання доступу до інформації та захист її цілісності та секретності при обслуговуванні різнорідного контингенту користувачів.

Ефективна організація функціонування банку даних передбачає здійснення доступу абонентів до інформації, автоматичну підтримку каталогу даних, що зберігаються та параметрів їхньої поточної організації, аналіз процесу функціонування банку даних, а також організацію інформаційної бази згідно зі змінами параметрів потоку вимог до видачі інформації.

Використання банків даних в автоматизованих системах керування є наслідком комплексування та інтеграції функцій керування та обробки, застосування принципів єдності інформаційної бази в побудові системи, автоматичного ведення масивів та разового введення інформації в систему.

Суспільні ресурси мережі Інтернет

•  банки даних;
•  електронні бібліотеки;
•  електронні наукові видання;
•  портал бібліотеки імені В. Вернадського;
•  освітні ресурси загального призначення;
•  ресурси, присвячені соціальній інформатиці;
•  освітні ресурси, присвячені інформатиці;

Інформаційно-пошукові системи

Інформаційно – пошукові системи (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основних етапи: перший — збір і зберігання даних, другий — пошук і видача даних користувачам. 
ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і видачі даних мають такі спільні процедури:

•  аналіз документів і їх добір;
•  створення пошукового образу документів (ПОД);
•  запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;
•  зберігання документів і ПОД;
•  аналіз запитів;
•  видача документів користувачам.

ІПС можна класифікувати за такими ознаками:

• родом виконуваних операцій;
•  режимом пошуку;
•  типом інформаційно-пошукової мови (ІПМ);
•  типом критерію відповідності;
•  ступенем автоматизації.

За першою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні і комплексні.
Документальні ІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів, оригінали чи копії документів з необхідними даними.
Фактографічні ІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видають відповідні фактичні дані (структурний склад, формули, характеристики матеріалів і тому подібне).
Логічні ІПС видають на запит не лише введену раніше інформацію, але, якщо необхідно, виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що явно в систему не вводилась.
Комплексні ІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.

За режимом пошуку ІПС діляться на системи, що працюють в режимі вибіркового розподілу даних, тобто за постійними інформаційними запитами в масивах постійно поповнюваних документів, і системи ретроспективного пошуку за разовими змінними запитами абонентів з пошуком документів з даної тематики в масивах.

За типом інформаційно-пошукової мови ІПС класифікуються на системи з природними (людськими) і інформаційними мовами. Інформаційно-пошукові мови — це синтетично створені мови для ідентифікації і пошуку документів за запитом (наприклад, дескрипторна мова).

За критерієм відповідності, тобто сукупністю правил визначення ступеня формальної відповідності між ПОД (ПОД — виражений у термінах мови ІПС основний зміст документа, що займає значно менше машинної пам’яті від повного змісту документа) і пошуковим розпорядженням ПР (ПР — виражений у термінах ІПС пошуковий запит), ІПС поділяються на системи з використанням логічних схем (І, ЧИ, НЕ); з використанням аналітичних функцій (статистичні і векторні критерії); з використанням «вагових» функцій чи коефіцієнтів; з аналізом критерію відповідності на збіг чи часткове входження (пошукового розпорядження в ПОД).

За ступенем автоматизації ІПС класифікуються на системи з автоматичною класифікацією масивів (формування в ПОД породження класів за мітками, на основі асоціативних зв’язків між термінами в ПОД), системи з автоматичним пошуком для сортування і порівняння ПОД з пошуковим розпорядженням, системи з автоматичним індексуванням для автоматизації процесів згортання при реферуванні, анотуванні, виборі ключових слів і т. ін., системи з автоматичною видачею різновидів інформації (бібліографічних описів, ПОД, копій документів), системи з автоматичним управлінням (при наявності зворотного зв’язку і зміни режимів пошуку в ІПС).